Чи важливим цей матч був для "Динамо"? Якщо відкинути лірику про перебудову, надзвичайно важливий. І справа не у фінансах, з якими в Ігоря Суркіса, говорять, є проблеми. Фанати київського клубу почали забувати, що таке гімн Ліги Чемпіонів на матчі, коли грає твоя команда. Звісно, велич давно минулих днів – це завжди аргумент, але й його варто періодично підкріплювати новими легендами.
Гра з АЗ навряд чи тягне на такий гучний статус. Принаймні поки що. Але й коли "Динамо" на жилах пройшло "Спарту" в 1998-му, навряд чи хтось міг подумати, чим це все закінчиться. Втім, про це говорити явно зарано. Особливо на фоні першого тайму, в якому команда Мірчі Луческу виглядала, не побоїмось цього слова, безпорадно.
Румунський фахівець виставив прогнозований склад з одним уточненням – Миколенко знову діяв в центрі, поруч з Віталієм вийшов Забарний, Караваєв залишився зліва, а Кендзьора закривав правий фланг. Шапаренко розташовувався з Сидорчуком на одній лінії, пара опорних максимально притискалась до захисту, аби не залишити простору гравцям групи атаки АЗ. Буяльський був недалеко, хоча він намагався зустрічати опонентів вище. Де Пена та Родрігес розташовувались на флангах, а Супряга діяв на вістрі атаки.
В АЗ була одна втрата – Ідріссі не зміг повноцінно відновитись, тож його замінив ісландець Гудмундссон. Втім, Альберт, нагадаємо, відзначився двома забитими голами у грі попереднього раунду з "Вікторією", тобто його можна вважати повноцінною бойовою одиницею. Власне, з його лівого флангу і надходило найбільше загроз воротам "Динамо". Спочатку він виконав м’яку подачу на Де Віта, той пробив в нижній кут головою, але Бущан був на місці. Потім підключив Вейндала – лівий захисник під тиском Сидорчука впав в штрафному майданчику, але арбітр пенальті не дав. Нарешті Гудмундссон м’яко накинув на Боаду, а той зльоту пробив в ближній кут. На щастя для "Динамо", перед цим м’яч вийшов за лицьову лінію, що не залишилось не поміченим арбітром.
Як легко зрозуміти з перерахованих моментів, гра в першому таймі у "Динамо" не клеїлась. Від слова зовсім. Завдяки максимальному насиченню власного штрафного майданчика та зони перед ним вдавалось відбиватись, але про контргру у виконанні киян мова не йшла. Будь-які спроби розвалювались ще на стадії зародження.
В районі 30-ї хвилини ще й виникли побоювання, що "Динамо" не витримає фізично – в цей період Сидорчук та Шапаренко перестали встигати відкочуватись в район півкола перед штрафним, що спровокувало кілька небезпечних моментів. Мідстьо легко пройшов по центру і вже був готовий вдарити, але під удар кинувся Шапаренко. Потім Гудмундссон віддав в розріз на Боаду, той фактично вийшов сам на сам, але Караваєв в останню мить вибив м’яч з-під ніг. Ще одного разу 19-річний центрфорварда намагався втекти на побачення з Бущаном, але Забарний зробив цей вихід максимально не комфортним, тож Майрон пробив в сторону від воріт.
Нарешті на 45-й хвилині "Динамо" створило свій момент – Кендзьора покотив вздовж штрафного, а Буяльський пробив сходу, однак на шляху став досвідчений Рон Влаар. Це дійсно була єдина спроба киян атакувати ворота Бізота в першому таймі, і оптимізму така ситуація не додавала.
Та ще й одразу після відновлення гри Стенгс класно змістився з флангу в центр та пробив метрів з 20-ти по воротам. Бущан був пійманий на протиході, і якби вінгер влучив, гол був би неодмінно. Проте Келвіну не вистачило дещиці, а вже через дві хвилини ситуація на полі змінилась кардинально.
А все почалось з перехоплення Шапаренка – мабуть, найкращого гравця цього матчу. "Динамо" не змогло організувати контратаку, але змусило АЗ розігрувати м’яч від свого штрафного майданчика. І тут своє слово сказав Віталій Буяльський. Він запресингував суперника, відібрав м’яч, увійшов в штрафний майданчик, стягнувши на себе двох захисників і покотив на абсолютно вільного Жерсона Родрігеса. Люксембуржець момент використав ідеально, вгативши під поперечку.
З цих пір з АЗ немов випустили повітря. Особливо не допоміг і вихід Ідріссі на заміну, хоча він, безперечно, оживив гру на лівому фланзі. Однак ініціатива вже була на боці "Динамо", яке хоч і не створювало моментів, але з кожною хвилиною діяло все впевненіше. Наприклад, на 60-й хвилині Супряга, який весь час перебував на голодному пайку, взяв ініціативу на себе, розхитав двох захисників і вискочив на побачення з голкіпером. Владу не вистачило миті, щоб пробити не в Бізота, а трохи в бік. Ще одного разу він не встиг на простріл Де Пени, Карлос натомість сам стріляв двічі – першого разу надійно зіграв ворота, в іншому випадку м’яч пролетів над поперечко.
Нарешті на 86-й хвилині "Динамо" зняло питання про переможця. Кендзьора підключився до атаки та виконав подачу з правого флангу – Бізот невдало зіграв на виході і лишень підправив м’яч на голову Шапаренку. Микола пробив вже в порожні ворота – 2:0. Ну а найкращим підтвердженням того, що це був вечір "Динамо", став епізод на 88-й хвилині, коли АЗ в одній атаці двічі влучив у поперечку. Спочатку Бущан відбив удар Стенгса в каркас, а потім Боаду добивав другим темпом.
Хтозна, щоб було, якби АЗ скоротив відставання (з "Вікторією", нагадаємо, алкмаарці зрівняли на 90+5-й). Але, мабуть, кияни заслужили своїм терпінням, дисциплінованістю та стараннями на цю перемогу. Мірча Луческу дає результат, чого від нього й чекають. Хоча про поставлену гру говорити дуже рано.
Ліга Чемпіонів. Третій кваліфікаційний раунд
15 вересня. Київ. НСК "Олімпійський"
"Динамо" (Київ) - АЗ (Алкмаар) 2:0
Гол: Родрігес 49, Шапаренко 86
"Динамо": Бущан – Кендзьора, Забарний, Миколенко, Караваєв – Сидорчук – Родрігес, Буяльський (Андрієвський 79), Шапаренко, Де Пена – Супряга (Вербіч 74)
Тренер: Мірча Луческу
АЗ: Бізот – Свенссон, Влар (Сугувара 79), Коопмайнерс, Вейндал – Класі, Де Віт, Мідстьо (Дройф 66) – Стенгс, Боауд, Гудмундссон (Ідріссі 58)
Тренер: Арне Слот
Арбітр: Орель Грінфельд
Попередження: Буяльський 15, Родрігес 19, Кендзьора 85 – Стенгс 33, Класі 83, Ідріссі 85
