Чемпіонат Європи для нас розпочався ідеально. Зварич зачепився за м'яч перед чужими воротами та пробив воротаря нідерландців. На секундомірі ще не минула перша хвилина. У цей момент прийшла думка: може, даремно я в анонсі зустрічі хейтив наших хлопців, може, даремно не визнаю тренерського генія Олександра Косенка і все навпаки? Але подальший розвиток подій показав, що все у нас стабільно.

Проти найгіршої на папері команди поточного чемпіонату Європи наша команда зіграла навіть гірше, давши можливість скромним "ораньє" повірити, що вони далеко не профани у футзалі. Команда, яка мріяла (вже навіть не планувала, а справді просто мріяла) вийти в плей-офф турніру вшосте поспіль, грала другим номером: віддала м'яч і примудрялася при цьому припускатися помилок біля своїх воріт - рятували Ципун та штанга. Все володіння було стерильним і навіть без спроб загострити: гарні розіграші між чотирма гравцями до центральної лінії поля – самим не соромно? Коли дивом вдавалося дістатися чужої рамки, вся комбінація зводилася до дальніх ударів. Це весь актив, який натренував за час своєї роботи у збірній Олександр Косенко із головною командою країни.

Справедливість перемогла на початку другого тайму: рахунок зрівняв Саадуні, замкнувши закидання від своїх воріт за недбалості наших захисників. І незабаром ще один - провал по центральній зоні та серія ударів, яка завершилася точним пострілом Аттаїбі.

Тільки після цього команда, яка наважилася одягнути форму зі слоганом "Слава Україні!", забігала. Але це було більше намотування кілометражу для статистики, тому що Нідерланди в першому таймі створили за негативного результату набагато більше, ніж ми в аналогічних умовах після перерви. Ну а щоб ми не тішили себе дикими ілюзіями, господарі охоче скористалися ще однією бездарною грою біля своїх воріт і забили третій гол. Один м'яч до фінальної сирени ми все ж таки встигли відіграти, розігравши зайвого з п'ятим польовим. Але навіть за грою в нерівних складах четвірка "ораньє" часом виглядала цікавіше, ніж наша п'ятірка.

Цей результат вже підбив межу для нас під виступом на Євро-2022. Далі вже битися немає сенсу. Можливо, наш тренерський штаб після гри скаже щось на кшталт "це був перший матч, хлопці нервували" або "шанси ще є". Ні. Їх уже нема. Тому що два заключні матчі для нас перетворяться на добивання розбитої машини Олександра Косенка. До речі, про Косенка. Пора б вже вам, Олександре Петровичу, замислитися про зміну роботи. Пригріте за десять років місце – це добре. Але подивіться зі своїм тренерським штабом завтра з ранку в дзеркало і скажіть, у чому саме прогресує наша команда за час вашого правління. Я не бачу нічого. Епоха втраченого часу.

Євро-2022
Група А. 1-й тур
Нідерланди – Україна 3:2
Голи: Саадуні 22, Аттаїбі 24, Бузамбу 30 - Зварич 1, Шотурма 37
Нідерланди: Кейк, Саадуні, Аттаїбі, Буюзан, Мартінус. Запас: де Віт, Бузамбу, Моссауї, Сант-Юсте, Велсебур, ван ден Ейден, Молькарай.
Україна: Ципун, Чернявський, Корсун, Шотурма, Зварич. Запас: Савенко, Радевич, Разуванов, Лебідь, Сірий, Абакшин, Журба, Фаренюк, Педяш.
Попередження: Моссауї 26