Разом із виконувачем обов’язків головного тренера команди Русланом Ротанем участь у прес-конференції перед поєдинком відбірного турніру Євро-2024 з Англією, який відбудеться 26 березня в Лондоні на «Вемблі» (початок — о 19.00 за київським часом), узяв півзахисник національної збірної України Олександр Зінченко.
— Ви проводите чудовий сезон в «Арсеналі» у статусі одного з лідерів команди. Чи можете ви передати цю ментальність переможця своїм колегам по збірній України? Чи правда, що ви будете капітаном національної команди, якщо Андрій Ярмоленко не зможе зіграти?
— Ми маємо багато досвідчених гравців. У деяких навіть більше досвіду, ніж у мене. Тому я не бачу, що міг би передати хлопцям протягом цього тижня. У нас багато лідерів у команді, у роздягальні, ми граємо, як одне ціле. З приводу капітанської пов’язки рішення прийматиме головний тренер. Хто б не був завтра капітаном — усі будуть битися один за одного й за Україну.
— Як оціните покоління цієї збірної України? Як перемогти Англію?
— Завдання у нас — завжди перемагати. Усі мріють потрапити на Євро. Ми розуміємо, яка сильна Англія, знаємо, що повинні провести одну з найкращих ігор у нашому житті. Потенціал у нашої команди дуже високий, у ній багато молодих гравців, які можуть давати результат. Ми битимемося один за одного, за країну, за всіх людей, які дивитимуться матч із трибун і вдома. Ми точно гратимемо з високо піднятою головою.
— Чи відчуваєте ви підтримку напередодні гри від нинішніх партнерів по «Арсеналу» та колишніх по «Манчестер Сіті»?
— Ми товаришуємо, підтримуємо зв'язок, проте на футбольному полі не буде друзів. Букайо Сака поки що не дав мені повної інформації щодо стартового складу Англії.
Я хотів би подякувати всій Великій Британії за підтримку України, біженців. Без вашої допомоги ситуація була б надзвичайно важкою.
— Торік під час протистояння із Шотландією ви були емоційним, зокрема, на прес-конференції. Завтра буде 396-й день від початку повномасштабного російського вторгнення. Якими будуть ваші емоції завтра, зважаючи на понад чотири тисячі українських уболівальників на трибунах? Чи дають вам натхнення українські бійці на лінії фронту?
— Передусім, хочу подякувати ЗСУ за можливість грати, адже без зусиль української армії завтрашнього матчу просто не було б. Ми чекаємо виходу на поле «Вемблі», де буде багато українських уболівальників, так само вони дивитимуться поєдинок деінде. Ми спробуємо показати себе якнайкраще, аби подарувати їм усмішку від гри збірної України.
— Чи змінилися ваші емоції за рік? Чи чули ви від товаришів по збірній історії про те, як когось торкнулася війна?
— Я думаю, всіх в Україні торкнулося російське вторгнення. Ця терористична війна буквально змінила життя кожного. У розташуванні збірної я почуваюся як у родині. Ми разом граємо у футбол, і це найкраще відчуття. Однак ці 396 днів були повним кошмаром для кожного українця — люди втрачали життя, домівки, роботу, геть усе. Тож кожна людина в Україні змінилася за цей час.
