Триває вже 12-й за ліком Тиждень дій від CAFE.

Починаючи з 2013 року Центр доступу до футболу в Європі (CAFE) запрошує представників як аматорського, так і професіонального спорту приєднатися до щорічних заходів щодо доступності та інклюзивності, що дають можливість відзначити важливу роль осіб з інвалідністю, яку вони відіграють як у футболі, так і в суспільстві в цілому.

Тиждень дій від CAFE — це наймасштабніший захід, який дає змогу вболівальникам з інвалідністю та парафан-клубам, клубам, стадіонам, лігам, національним асоціаціям, НУО та всім зацікавленим у доступності та інклюзивності шанс об’єднатися, щоб сприяти поширенню ініціативи за рівні можливості #TotalAccess.

У межах цього заходу Українська асоціація футболу взяла на себе ініціативу знайомити громадськість із цікавими особистостями.

«Я працюю аудіоописовим коментатором для незрячих та слабозорих уболівальників, — розповідає прес-службі УАФ Любомир Покотило. — Уже 13 років я намагаюся максимально повно розповідати шанувальникам шкіряного м’яча, що відбувається на футбольних аренах України та світу. Я не можу пригадати точне число проведених матчів, але їхня кількість сягає далеко за сотню.

Найпам’ятніша гра — перший офіційний матч національної збірної України на чемпіонатах Європи, на «Олімпійському» в Києві 11 червня 2012 року. Незабутня атмосфера на трибунах, дуель двох великих майстрів сучасності — Андрія Шевченка й Златана Ібрагімовича, забиті ними м’ячі й перемога нашої команди — 2:1 (наш лідер тоді відзначився двічі).

Спливає в пам’яті також поєдинок Ліги чемпіонів між київським «Динамо» й турецьким «Бешикташем», в якому динамівці розгромили суперника з рахунком 6:0, але тоді головними дійовими особами на НСК «Олімпійський» в найнегативнішому значенні були кілька тисяч турків, які трощили сидіння, кидалися будь-чим у наших уболівальників, щось палили на трибунах — поводилися по-дикунськи, й усе це доводилося описувати…

Робота з людьми з інвалідністю мені добре відома, адже я закінчував Києво-Могилянську академію за фахом «Соціальна політика й соціальна робота», а техніці аудіоописового коментаря навчався в Києві, Варшаві та Лондоні. Із дитинства захоплювався футболом і вболівав за київське «Динамо», але під час коментування, звісно ж, фаворитів немає, лишень події на полі й на трибунах.

Напередодні Євро-2012 в Україні була підготовлена команда аудіоописових коментаторів, але на сьогодні, на жаль, життя внесло свої корективи. Спочатку Covid-19, потім повномасштабне вторгнення російських окупантів забрали людей із трибун стадіонів. Тож на сьогодні аудіоописовий коментар футбольних матчів змінив свій формат: ми його провадимо на хвилях Інтернет-радіо для незрячих «Гомер».

З одного боку, хотілося б знову повернутися на стадіон, але реалії такі, що деякі шанувальники футболу залишили свої домівки, хтось перебуває за кордоном. У такому разі радіоформат — оптимальна опція для слухачів. І особливо важливим є аудіоописовий коментар для поранених уболівальників, які перебувають на реабілітації в Україні чи за кордоном і мають можливість слухати матчі».